Де ти, доле блукала?
Де ж це ти, доле
Довго блукала,
Лісом чи полем
Та й обминала?
То посилала
Смуток і болі,
Горем лякала
Ти мене, доле.
Сліз вже пролито
У житті стільки,
Що перелити
Можна у річку.
Ось вже нарешті
Крилом махнула,
Слізоньки втерла
Та й усміхнулась.
Серцю послала
Моєму спокій
Та світлу радість,
А ще любові.
Дякую, доле
За подарунок,
Його ніколи
Не відпущу я.
2018 р.
