ПРИРОДА НА ЛАНЦЮЖКУ
Земля жива як та істота,
Яка сидить на ланцюжку.
Нехай не думає мерзота,
Що гріх тяжкий простять йому.
Разом із мавпою людина
Катує також мавпеня.
Ланцюг залізний бачить миле,
Та плаче з матір’ю щодня.
Мала тваринка розуміє, —
Не зможе мати захистить.
Що не здійсняться в неї мрії, —
Колись у хащах вільно жить.
Природа теж все розуміє, —
Не можна зло таке творить.
Настане час, та вчинить дії, —
З полону звірів щоб звільнить...
Усіх що плавають й літають,
Живуть в воді та на землі.
Плоди з дерев які збирають,
Віками вільними були.
Провалля створяться навколо,
Дощі щомісяця поллють.
Зберуться грішники у коло,
Та разом в прірву упадуть.
Зітхне земля та відпочине,
В лісах рослини зацвітуть,
Пташиний спів згори полине,
Тварини вільно заживуть...
Nikvoron 12.04.2020
Отзывы
Бурцева Анжела12.04.2020
Дуже шкода тварин, Миколаю...
Жорстоке ставлення до природи загрожує iї
помстою.
Воронин Николай12.04.2020
Анжела, саме так. Але багато хто не в змозі навіть уявити собі, які наслідки чекає людство за ганебне ставлення до природи в цілому. Багато вчених пишуть праці на тему: «Духовна криза людства як основний фактор екологічної кризи». Неосвіченість, у прямому сенсі веде людей у прірву. Дякую за відгук.
