Анна

Анна
Тебя давно назвали бы известные поэты:
Волшебницей, Богиней, Офелией, Джульеттой.
А я так рад, что имя совсем простое, — Анна!
Рождает в сердце эхо звучащего органа.
 
И в час, когда приходишь с полей, что пахнут мятой.
И в тишине смолкает шагов твоих стаккато,
Я рад, что ты со мною, — обычная, земная.
Ты для меня ценнее, чем все блаженства Рая!
 
 
ГАННА
 
Цябе да'уно назвалі б славутыя паэты:
Багіняй, Чара'уніцай, Афеліяй, Джульетай.
Я ж рад, што цябе клічуць звычайным імем Ганна,
Што аддаецца рэхам у сэрцы несьціханна.
 
І 'у час, калі прыходзіш з палё'у пахучых мятай,
І 'у час, калі зма'укае хады тваёй стаката,
Я рад, што ты са мною, звычайная, зямная,
Якую б не адда'у бы за 'усе спакусы Рая!
 
1921год Максім Танк