У сонця добрий посміх на лиці...
У сонця добрий посміх на лиці.
Дзвенить від світла небо кришталеве.
Городами пробіглись зеленці,
І абрикоса світиться рожевим.
Під оплітком кульбабка розцвіла.
Весна пташині співи щедро сіє.
На призьбі сонна гріється бджола
І думає про мед солодку мрію.
Пливе у невість хмарна борода.
Калюжа множить промені колючі.
І добрий сад у вікна загляда,
Він за людьми за довгу зиму скучив.
