Усім Господь дарує долю
* * *
Усім Господь дарує долю,
Чому ж твоя така важка?!
Хоча, ти маєш силу волі,
Щоб по складних іти стежках.
І ходиш ти, зціпивши зуби,
Яка б та доля не була,
Свої закусюючи губи,
Шукаючи в пітьмі тепла.
На щастя, є людей чимало,
Що мають серця чистоту,
Що друзями твоїми стали,
Твою пізнавши доброту.
Бо ти є лагідна і щира,
Бо світло ти несеш в собі,
Бо в тих людей ще маєш віру,
Хто навіть «їздить» на тобі.
Нехай натхнення й Божа сила
В твоїй душі весь час живуть!
Цінуй життя своє, Людмила,
Роки?! Та хай собі ідуть!!!
