Бери, кохання, ти мене за руку

* * *

 

Бери, кохання, ти мене за руку,

Та в край свій, я благаю, відведи,

Віддай комусь очікування муку,

Мене ж візьми до себе назавжди.

 

В лісах твоїх я хочу заблукати,

В полях твоїх забути геть усе.

Ой, як набридло тут мені чекати!

Коли ж твій дотик вже мене спасе?!

 

Не можу я тинятися без тебе,

Не можу рахувати довгі дні.

Прийди та пригорни мене до себе,

Враз стане легше на душі мені!