Черстві душі
Червоніють ягідки
Вгорі на черешні,
А внизу усі гілки
Вже обскубав дехто.
І не тільки ті плоди,
А разом із листям,
Вона ж може не родить
На той рік вже більше.
Не подумали оті,
Хто ламав гілляччя,
Що боляче також їй
І деревце плаче.
Але такі й біль людськй
Байдуже сприймають,
Аби добре було їм,
Душі ж черстві мають.
2018 р.
