Віртуози осіннього смутку

Віртуози осіннього смутку,

Мінестрелі доріг жовтолистих,

Дмуть вітри. Та взатяг самокрутку

Палить сіре розлючене місто.

Небеса погаптовані шовком

Дощових переплетених ниток.

З підворіть чи совою, чи вовком

Виє протяг. І листяний зшиток

Шурхотить, відлітає за вітром.

Погубивши епіграфи, ноти...

Підкрадеться худющим і хитрим

День останній. Осінні скорботи

Вкриє саван зимового тліну.

Таємниці під снігом сховає.

Чи весною підсніжником стріну

Недописані вірші? Не знаю...

 

 

Графіка автора