Віртуози осіннього смутку
Віртуози осіннього смутку,
Мінестрелі доріг жовтолистих,
Дмуть вітри. Та взатяг самокрутку
Палить сіре розлючене місто.
Небеса погаптовані шовком
Дощових переплетених ниток.
З підворіть чи совою, чи вовком
Виє протяг. І листяний зшиток
Шурхотить, відлітає за вітром.
Погубивши епіграфи, ноти...
Підкрадеться худющим і хитрим
День останній. Осінні скорботи
Вкриє саван зимового тліну.
Таємниці під снігом сховає.
Чи весною підсніжником стріну
Недописані вірші? Не знаю...
Графіка автора
