Як суголосно...

Як суголосно, затишно і млосно:

змиває денні контури імла,

блукає парком осінь вінценосна,

напевне, попрощатися зайшла.

Бо їй пора. Вона уже не може.

Їй інші бачить хочеться світи.

І сперлася зима на огорожу,

але чомусь стидається зайти.

 

Дякую Тетяні Безушко-Граб за ідею, а також Olga Basun за фото.