Невчасна
Аудиозапись
Сплітаючи в корону велич крон,
Тамує враз відлуння голосів.
Повільно обрій забирає у полон
Нова господарка закоханих лісів.
Дарує в жмені різнобарвну вроду.
Промінням щедро шлях її полито.
Прийму покірно, як винагороду,
Спізнілу спеку бабиного літа.
Чому ж судилось рано відцвісти?
Ти гостя бажана, хоч, як завжди, невчасна.
Давай з тобою, Осене, на «ти».
Стели під ноги поруділі пасма.
Давай з тобою вип’ємо вина,
Підкинувши кориці й кардамону.
Вітрам холодним вже не первина
Твій шлейф псувати ніжний, безборонний.
І хоч давно оплакують дощі
Коштовний блиск загубленої сукні.
Приходь, змарніла подруго, вночі,
Коли зів’ялі барви невідчутні.
Твій образ потребує новизни,
Тож, опустивши очі невеселі,
Шепнеш могутнім стовбурам «Засни».
Обернеш бруд на снігову пустелю.
Здається, все загублено дотла.
Промерзлі хмари більше не крилаті.
Як важко свій престол ти здобула.
Та тільки доведеться віддавати.
Отзывы
Ирина Ымшь07.09.2019
Поняла половину, но как красиво написано и озвучено! Браво!
Astrea07.09.2019
Ирина Ымшь, Спасибо большое) очень приятно)
PAUL LIT-RA08.09.2019
все-таки звучание славянских языков - бесподобно. Трогательное и музыкальное стихотворение, Астрея, браво!
С уважением, П.Л.
Astrea08.09.2019
PAUL LIT-RA, благодарю. Спасибо за визит)
Райка21.09.2019
Вразило! Настільки яскраві барви слова.)
Astrea21.09.2019
Райка, втішена, що сподобалось)
Чёрный Водолей26.09.2019
Половину не понял Но той красоты, что уразумел, хватило на рождение экспромта!
Давай же выпьем стихотворного вина
С тобой на брудершафт, хотя б в шальных мечтах!
Пьянит строка...и Лира так хмельна...
И Осень вышла в золотой парче на шлях...
С уважением и улыбкой души, Валерий.
Astrea27.09.2019
Чёрный Водолей, Красиво) Очень милый экспромт)
Поваров Владимир29.03.2020
???
