Я НА ЗГАДКУ ЛИШУ ТВОЄ ФОТО…(присв.ДАЧ)
Пригорну твоє фото до серця-
Наче ближче до мене стаєш…
Твої очі - любові озерця.
Мед устами коханими ллєш.
Я дивлюсь -і немовби в минуле
Повертаюся знову і знов…
Пам`ятай: я тебе не забула,
У душі моїй квітне любов!
Я на фото дивлюся - і млію,
Ніби все у нас так,як колись…
І душа не згасає ...бо мріє,
Не важливо,що ми розійшлись…
Пригадаю обійми жагучі-
У душі спомин щастя бринить,
Де від ніжності сльози болючі,
Де від подиху-серце щемить…
Серед ночі прокинусь – заплачу,
І від розпачу вже не засну…
Вже ніколи тебе не побачу,
Від похмурих думок потону…
Потону у безмежній печалі,
Бо для інших вже місця нема.
Не вмирає надія і далі,
Що не буду у світі сама…
І на згадку лишу твоє фото,
Там ,де очі коханням горять.
Я дивлюсь .У душі лиш скорбота…
Вже рукам твоїм не обійнять…
Я своє незрадливе кохання
Пронесу через довгі роки,
Не забудеться наше прощання,
Теплий дотик твоєї щоки…
Ніжний дотик ярить,не згасає
І не вигорить зовсім дотла.
Я кохаю…І навіть не знаю,
Як до тебе на світі жила!
Мій коханий,ти досі бажаний.
…своїх мрій та думок я боюсь…
Рідний,милий,єдиний,жаданий,
Все чекаю на тебе…Чомусь...
Чомусь…
Чомусь...
Серпень 2019р.
