Панове снова бы в сні.
Оно шо j любяць сцішкы v
Пішу стіхо за стіхом.
А мне всі каvуць: пастоj зь!
Нам эфта вовсь ні j сьмішьно vь,
Sё ты тут во філісцёр.
Пан sёкі зь вздуе аvьно,
Шё ты ля jму паjмыjдорк:
Ага! Так, значыцца, Тхор
Таксамо любэ булён?
У нас каліцтвыj – з огов.
А шо ты робыш там, Вовк!?
Чого всэ прэсьсі домоj
Да шэ j спроть вітру ув зноj?
Ну, нам бо v вэльмы тыпло,
Колы j вночі разговор
Насупроть вашых гокон,
Тіпа гав-гав да о-ёj!..
От я j з Яjнова у новш
Своё, хоть гадкэ, сылко.
Бо но всэ v тут отдохнёш
От всекых пранцыj с сукном.
Тоска!.. тоска в городах!
То дым, то пыл, то быздзін…
То кішка здохла ля псів.
А то j тыбэ мент за шкірк: Кафо здыjмаесь, ах, гыцль?!
