Передосінній
Аудиозапись
Розплавленим золотом листя
і неба важким свинцем
в твоє неприкаяне місто
крадеться відчужений трем.
В прозорих п’янких перламутрах,
в холодних рвучких вітрах
дарує потомленим душам
терпкий неподоланий страх.
І стиха ворожить багрянцем,
мережить нічну чорноту,
Нестримним чаруючим танцем
привабить стійку самоту.
В бажанні спинити хвилину,
зібрати останнє тепло
тримаєш у пальцях стеблину,
щоб сонце сховати під скло.
Але швидкоплинність сезонів
не визнає влади людей.
З ритмічним хитанням вагонів
світ мрій вириває з грудей.
Та стій (чи свята ти, чи грішна)
бери у комплекті з журбою
у пам’яті – зелень розкішну,
в душі – шум морського прибою.
