«Молчала... Боже, как она молчала!» Перевод стихотворения Миклоша Форма
Молчала… Боже, как она молчала!
Во мне безмолвием своим отозвалась.
Молчала так, что лучше б закричала,
Чтоб мир, как я - внимал молчанью всласть.
Я так внимал бровям, ресницам, взору,
И слушал пальцы равнодушных рук,
Что, как любовник, я в ночную пору
Заветных каблучков услышал звук.
Не плакала она и не роптала.
Беды не ощущалось в тишине.
Уверен я – молитву совершала
Тому, чей шаг, увы, не слышен мне…
Август 2019г.
Оригінал - «Мовчала... Боже, як вона мовчала!» Автор - Миклош Форма
Мовчала... Боже, як вона мовчала!
Мовчала так, що я її почув.
Мовчала так, що краще б закричала,
щоб світ, як я, вслухався досхочу.
І я вслухався – в брови, вії, очі,
вслухався в пальці незворушних рук.
Чув, як коханець чує серед ночі
підборів чистий потаємний звук.
Не плакала вона і не жалілась.
Я у мовчанні не відчув біди...
Ні-ні, вона, я впевнений, молилась
йому, чиєї не учув ходи...
