О рідна нене!

О рідна нене, мила, ніжна!
До тебе лину крізь світи.
Нехай говорять, що ти різна.
Та наймиліша тільки ти.
 
Луги пахущі та зелені.
Безкрайні степи весняні.
І сонце, радісне на небі.
Й дощі нестримні та рясні.
 
Люблю твої озера сині,
Поля засіяні зерном,
Річки потужні та невпинні,
Що повертають все вверх дном.

Люблю, коли у далині,
Побачивши людину здаля,
Косуля скаче по ріллі.
 Забувши про свої печалі.
 
Люблю, коли у хмарах, в небесах
Бринить невидимою струною
Білокрилий сизий птах,
Народжений й згодований тобою.
  
Луги пахущі та зелені.
Безкрайні степи весняні.
І сонце, радісне на небі.
Й дощі нестримні та рясні.