Я тебе......
Я тебе до нестями хочу...
І кожного разу немов уперше.
Ти навіть у сни приходиш-
Там мене безсоромно пестиш.
Ті марева торкаються і тануть у них ночі.
Так ніжно й так упевнено, до обрію доводиш.
Вибираю до клітиночки: твій подих, твої очі.
Долонею так легко по тілу лиш проводиш.
А я тону розплескуюсь, шалено тебе хочу.
Терпкими поцілунками, із розуму ти зводиш.
І я що була тихою вже більше не мовчу....
Немов земна мелодія до обрію лечу.
