Я тебе......

Я тебе до нестями хочу...

І кожного разу немов уперше.

Ти навіть у сни приходиш-

Там мене безсоромно пестиш.

Ті марева торкаються і тануть у них ночі.

Так ніжно й так упевнено, до обрію доводиш.

Вибираю до клітиночки: твій подих, твої очі.

Долонею так легко по тілу лиш проводиш.

А я тону розплескуюсь, шалено тебе хочу.

Терпкими поцілунками, із розуму ти зводиш.

‌І я що була тихою вже більше не мовчу....

‌Немов земна мелодія до обрію лечу.