Залишившись...
Аудиозапись
Келих стирає помаду,
Вино вимиває печаль.
Та затамовану правду
Вперто ховає вуаль.
Із прогнозованих шансів
Лишиш стійку чорноту.
Скільки наївних обранців
Бачать в тобі не ту.
Гаснуть слова оксамитом
Влившись в клубок образ
Імпровізованим ситом
Фільтруєш уривки із фраз.
Келих лишаєш порожнім:
Вино воскрешатиме жаль.
У відображенні кожнім
Темна уявна вуаль.
Кистю в повітрі завислою
Пишеш невидимі ноти.
Зеленню раптом іскристою
Спалює погляд навпроти.
І кажеш очима натхненними,
Рум’янцем таким непроханим,
Що будеш йому небуденною,
Що птахом летиш сполоханим,
Щоб з ним лиш ділити вечері,
Вважати палким охоронцем.
У тіні закоханих скверів,
Зігріти руками, як сонцем…
Він впевнено вийде за двері,
Залишившись незнайомцем.
