МАЛЬВОЮ

Одного дня – мені не стане потреби

нi чути голос твій, ні бачити очі

І того дня – я дістануся неба,

і до землі повернутись не схочу.

А небо, небо – безмежний простір,

в нім – зорі, зорі – ліхтарики мрії,

Шляхи осяють і вкажуть дорогу,

куди не вивели наші надії.

І полечу я, крилата – безкрилою,

над степом відродженим,

над блакитною нивою,

З птахами вільними – простими лелеками,

птахами вірними – від смутку далекими.

І буду вісником весен та радощів,

у цвіті добро заховаю від заздрощів,

І розмиватимусь лагідна – тепла,

промінням сонячним по жвавим стеблам.

А коли налітаюся вдосталь

і вже не згадає про спрагу душа,

що воліла напитись твоєю появою,

Біля садиби,

що збудувати не нам вдалося,

я розквітну на ранок, щаслива –

яскравою мальвою.

Отзывы

добра тебе, ЮЛЯ!

Вот спасибо большое!)) Взаимно - тепла, ярких впечатлений и всего наилучшего вам!!!

Стать вестником весны и радости - прекрасная, благородная мечта. Спасибо, Юля, за прекрасные строки!

Ольга, спасибо за ваше внимание и теплый отзыв!