Вiдгук на вiрш Лiни - "Крила"

 

Не ламайте люди добрi, iншим людям крила!

За спиною тi – широкi, бiлi, мов вiтрила,

Пiднiмають душу в небо – на полiт, до мрiї,

Де фантазiї кружляють, де натхнення вирiй.

 

Ой, не гнiть, силою злоби, начепив кайдани,

Бо безкрилi люди носять смутки на майдани,

Бо безкрилi люди бiллю по землi волочать,

Бо коли ламають крила – рани кровоточать.

Бо безкрилi люди – на вiки калiки,

Не загоять шрами тiї жоднi в свiтi лiки.

 

Намагайтесь, люди, чемно зберегти живе,

Бо вiд радощiв зростає пiр'ячко нове –

Вiд любовi, вiд турботи – випрямляться крила –

Як на янгола походить з крилами людина!

 

Ліну Костенко називають поетом епохи. Її вірші та проза завжди викликали інтерес читача. При цьому поетеса стала визнаним майстром української поезії. Костенко також є лауреатом Шевченківської премії, премії імені Олени Теліги, премій Антоновичів та Петрарки, нагороджена орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. А ще вона –почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. 19.03 - вiдсвяткувала свiй 89-ий день народження.