Вибираю огурки
Аж до небокраю грядки! Я посію огірки.
Ви минайте, дні недолі,сіро-чорні та гіркі.
Зеленій-но стебло-листя,вгору вусик заплетись.
Треба гарно поливати і терпінням запастись.
І настане мить щаслива:сонце вранішнє зійде,
Лоскотатиме промінням,тугу світлом розведе.
І піду,щаслива жінка,"вибирати огурки".
Знає сонце,що то значить, кроки ж бо мої легкі!
Поклонюся кучерявим, повизбирую їх вмить.
І нехай в когось другого зранку "голова болить"!
Осіянна світлом ніжним вибираю огірки.
І думки несутся виром, хрумко-лагідні, легкі...
