Вибираю огурки

Аж до небокраю грядки! Я посію огірки.

Ви минайте, дні недолі,сіро-чорні та гіркі.

Зеленій-но стебло-листя,вгору вусик заплетись.

Треба гарно поливати і терпінням запастись.

І настане мить щаслива:сонце вранішнє зійде,

Лоскотатиме промінням,тугу світлом розведе.

І піду,щаслива жінка,"вибирати огурки".

Знає сонце,що то значить, кроки ж бо мої легкі!

Поклонюся кучерявим, повизбирую їх вмить.

І нехай в когось другого зранку "голова болить"!

Осіянна світлом ніжним вибираю огірки.

І думки несутся виром, хрумко-лагідні, легкі...