Там шепочуть "добраніч" птахи
Добрий янгол дрімає край даху.
Там шепочуть "добраніч" птахи.
Не чекає на горе-невдаху,
Не шукає таємні шляхи.
Сріблом тьмяним виблискує пір'я.
Горлиць личка - рум'яна зоря.
Сонно хилиться в ніч надвечір'я,
Хмар вечірніх колише моря.
Хай поспить, а бурхливою ніччю
Він заступить на варту важку:
Буде пил порошити обличчя,
Крила змочить роса моріжку.
Сивий пугач стривожено ухне,
Шелестітиме страхами ніч.
Хижий вітер нехай той ущухне,
Розігнавши примар навсібіч!
Світла дрібку нестиме в долоні -
Хтось бодай її врешті діждав.
Б'ється жилка на янгола скроні-
Хвилювався, що довго проспав!
Невсипущий без втоми чатує.
І лиш сонце окрайцем зійде,
Світлом ягідним нас почастує, -
Онде втомлений янгол бреде...
Коли горлиці стиха воркують,
Знаю: цить, бо то янголи сплять!
Ніжні пташки за них почергують-
І мене вборонять від заклять...
