Там шепочуть "добраніч" птахи

Добрий янгол дрімає край даху.

Там шепочуть "добраніч" птахи.

Не чекає на горе-невдаху,

Не шукає таємні шляхи.

Сріблом тьмяним виблискує пір'я.

Горлиць личка - рум'яна зоря.

Сонно хилиться в ніч надвечір'я,

Хмар вечірніх колише моря.

Хай поспить, а бурхливою ніччю

Він заступить на варту важку:

Буде пил порошити обличчя,

Крила змочить роса моріжку.

Сивий пугач стривожено ухне,

Шелестітиме страхами ніч.

Хижий вітер нехай той ущухне,

Розігнавши примар навсібіч!

Світла дрібку нестиме в долоні -

Хтось бодай її врешті діждав.

Б'ється жилка на янгола скроні-

Хвилювався, що довго проспав!

Невсипущий без втоми чатує.

І лиш сонце окрайцем зійде,

Світлом ягідним нас почастує, -

Онде втомлений янгол бреде...

Коли горлиці стиха воркують,

Знаю: цить, бо то янголи сплять!

Ніжні пташки за них почергують-

І мене вборонять від заклять...