Краса

Аудиозапись

Краса зів’яне, дівчинко моя –

залишиться пригірклим післясмаком.

Гуркочуть в пам’яті подолані моря,

цвітуть шляхи волошками і маком.

Проїдуть дні колесами по скронях.

Хмільною істиною п’яні вечори

луною відгукнуться у безсонні,

відродять спогади – свої терпкі дари.

Натхненний шал, що пробіжить по венах,

накриє повінню буденності і слів.

І крик, який наповнює легені,

розтане тишею у хуртовині снів.

Краса зів’яне, дівчинко моя –

відлине тугою в години передгроззя.

Удаль не кличе мандрівна зоря,

темниця стін ніжніша, ніж морози.

Краса зів’яне, стомлена моя,

розчиниш вроду в боротьбі і стрілянині.

Лиш втрачені надії не згорять:

їх ревно збережеш у домовині.

Отзывы

Наверное, хороший стих, но не смогла прочитать(((

Astrea29.07.2019

Елена, Это перевод на русский https://poembook.ru/poem/2218353-krasota-%28uvyadanie%29

Astrea, спасибо!

Дякую.Дуже сподобалось.Успіхів Вам і натхнення)

Astrea04.09.2019

Bella, дуже дякую за відгук) Успіхів і Вам)

Серьёзная вещь ! Но не хотелось бы, чтоб мечты неисполненными легли с нами в гроб ! Пусть они сбываются !

Astrea29.03.2020

Любовь, конечно, хотелось бы. Поэтому надо помнить, что их надо успеть исполнить. Memento mori.