ЧЕРПАЮ СИЛИ З РІДНОЇ ЗЕМЛІ...
Черпаю сили з рідної землі-
На кожній квітці тут роси краплина…
Ніде нема миліш ,ніж у селі,
Де дім мій ,де живе моя родина!
Милуюсь величчю оцих струнких беріз,
Рікою, що блищить, немов перлина,
А поряд зеленіє верболіз…
І далі в`ється лісова стежина.
Закохана в красу своїх полів,
Рукою гладжу золоте колосся…
Вклонюсь землі, почую спів птахів -
Це все мого дитинства відголосся.
Безмежне небо вабить і п`янить,
Таке високе, ніжно-волошкове…
І різнотрав`я голову хмелить:
Червоне, жовте, синьо-барвінкове!
А мальви, наче пави у саду-
Це берегині роду та оселі.
Як сумно стане ,я сюди прийду,
Щоб думи були світлі та веселі…
А недалеко-пісня солов`я,
Бринить ,чарує ,ллється без упину!
Яка щаслива ,що живу тут Я,
Бо так люблю святую Україну!!!
Я помолюсь за наш південний край,
За всіх людей я попрошу Прощення,
Летять хай мрії ген за небокрай-
Любов дарують ,Віру та Натхнення!
Черпаю сили з рідної землі,
Вона дає Наснагу та Надію!!!
Я хочу жити у своїм селі,
Бо інший край кохати не зумію!!!
1.07.2019р.
