ЧЕРПАЮ СИЛИ З РІДНОЇ ЗЕМЛІ...

Черпаю сили з рідної землі-

На кожній квітці тут роси краплина…

Ніде нема миліш ,ніж у селі,

Де дім мій ,де живе моя родина!

Милуюсь величчю оцих струнких беріз,

Рікою, що блищить, немов перлина,

А поряд зеленіє верболіз…

І далі в`ється лісова стежина.

 

Закохана в красу своїх полів,

Рукою гладжу золоте колосся…

Вклонюсь землі, почую спів птахів -

Це все мого дитинства відголосся.

Безмежне небо вабить і п`янить,

Таке високе, ніжно-волошкове…

І різнотрав`я голову хмелить:

Червоне, жовте, синьо-барвінкове!

 

А мальви, наче пави у саду-

Це берегині роду та оселі.

Як сумно стане ,я сюди прийду,

Щоб думи були світлі та веселі…

А недалеко-пісня солов`я,

Бринить ,чарує ,ллється без упину!

Яка щаслива ,що живу тут Я,

Бо так люблю святую Україну!!!

 

Я помолюсь за наш південний край,

За всіх людей я попрошу Прощення,

Летять хай мрії ген за небокрай-

Любов дарують ,Віру та Натхнення!

Черпаю сили з рідної землі,

Вона дає Наснагу та Надію!!!

Я хочу жити у своїм селі,

Бо інший край кохати не зумію!!!

 

1.07.2019р.