ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ!
Люблю свій Край, Село – і Україну!
Вони – найголовніше у житті:
Берези в небо, пісню солов’їну,
І ниви колосисті, золоті…
Вишневий сад і місяця відлуння,
ЧарІвний ліс, неходжені стежки…
Поля, діброви і вербу-красуню,
Що хилить віти до Висунь-ріки!
Червоний мак, калину при дорозі,
Волошку синю…батьківський поріг.
Я розлюбити це усе не в змозі –
Це України вічний оберіг!
Тут я зросла. Для мене ти – єдина,
Тут першу радість і журбу знайшла,
Душею, серцем лиш до тебе лину,
Тут молодість уся моя пройшла…
Тут все було – і злети, і падіння,
Цілунок перший, прикрощі невдач,
Але лиш тут, в тобі моє коріння,
Ти моїх вІршів муза-надихач!
До тебе хочу серцем притулитись,
Все обійняти зором навкруги,
Усим єством з тобою рАзом злитись
І до життя не втратити жаги!
В батькІвській хаті сісти попід тином,
Вдихнуть акацій, чебрецю нектар…
Чуть журавлів, що пролітають клином
І між блакитних виринають хмар.
Свята земля – ти пісні стоголосся!
Летиш ти прямо в світле майбуття.
Коли б стоять за тебе довелося –
За тебе віддала б своє життя!
Моя земля, святий південний краю!
Де б тільки мене доля завела,
Я подумки до Тебе прилітаю,
До рідного прапрадідів села!
* * *
Люблю свій Край, Село – і Україну!
Усіх Людей: тут всі - моя рідня!
Згуртована об’єднана родина,
Пишаюсь тим, що тут існую Я!
29.06.2019р.
