ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ!

Люблю свій Край, Село – і Україну!

Вони – найголовніше у житті:

Берези в небо, пісню солов’їну,

І ниви колосисті, золоті…

Вишневий сад і місяця відлуння,

ЧарІвний ліс, неходжені стежки…

Поля, діброви і вербу-красуню,

Що хилить віти до Висунь-ріки!

Червоний мак, калину при дорозі,

Волошку синю…батьківський поріг.

Я розлюбити це усе не в змозі –

Це України вічний оберіг!

 

Тут я зросла. Для мене ти – єдина,

Тут першу радість і журбу знайшла,

Душею, серцем лиш до тебе лину,

Тут молодість уся моя пройшла…

Тут все було – і злети, і падіння,

Цілунок перший, прикрощі невдач,

Але лиш тут, в тобі моє коріння,

Ти моїх вІршів муза-надихач!

До тебе хочу серцем притулитись,

Все обійняти зором навкруги,

Усим єством з тобою рАзом злитись

І до життя не втратити жаги!

 

В батькІвській хаті сісти попід тином,

Вдихнуть акацій, чебрецю нектар…

Чуть журавлів, що пролітають клином

І між блакитних виринають хмар.

Свята земля – ти пісні стоголосся!

Летиш ти прямо в світле майбуття.

Коли б стоять за тебе довелося –

За тебе віддала б своє життя!

Моя земля, святий південний краю!

Де б тільки мене доля завела,

Я подумки до Тебе прилітаю,

До рідного прапрадідів села!

 

* * *

Люблю свій Край, Село – і Україну!

Усіх Людей: тут всі - моя рідня!

Згуртована об’єднана родина,

Пишаюсь тим, що тут існую Я!

 

29.06.2019р.