Коли життя сипне останню дрібку...
Коли життя сипне останню дрібку,
І вічність перетвориться на мить,
Для чого ми залишимо надгрібки?
Для пам’яті, чи вулиці мостить?
Ми зараз є предтечами нового?
Творцями других вимірів буття?
Чи ми адепти дзеркала кривого,
Облудливого світосприйняття?
Навіщо ми отримуємо рани
У метушні щоденних потрясінь?
Пощо ми є, як пам’яті не стане
Про нас у душах інших поколінь?
