Людей, що щиро в тебе вірять, забути у житті не смій!
Людей, що щиро в тебе вірять,
Забути у житті не смій!
Можливо ти для них - надія!
Ти - не чужий! Ти рідний! Свій!
У тобі - край, та там - безодня,
Там - нерозгадані казки,
Хай крига - не така холодна,
"Плюс" більше норми - не жаркий!
У тобі - сонце! Ти не бачиш,
Ти сам в собі, такий, як є:
Коли погано - серцем плачеш,
В очах печаль все видає!
Коли в душі вона вирує,
На віражах злітає ввись, -
Одні слова лише рятують!
Ти - не один тут! Озирнись!
Не забувай людей, що поряд,
Нехай думками, то дарма,
Бо серце заміняє погляд,
Коли в душі живе зима!
Забути у житті не смій!
Можливо ти для них - надія!
Ти - не чужий! Ти рідний! Свій!
У тобі - край, та там - безодня,
Там - нерозгадані казки,
Хай крига - не така холодна,
"Плюс" більше норми - не жаркий!
У тобі - сонце! Ти не бачиш,
Ти сам в собі, такий, як є:
Коли погано - серцем плачеш,
В очах печаль все видає!
Коли в душі вона вирує,
На віражах злітає ввись, -
Одні слова лише рятують!
Ти - не один тут! Озирнись!
Не забувай людей, що поряд,
Нехай думками, то дарма,
Бо серце заміняє погляд,
Коли в душі живе зима!