Якби ти знав...

Якби ти знав, як я тебе чекаю,
І кожен день, проходячи повз храм,
Молю: "Ти збережи! Його кохаю!
Нікому його в світі не віддам!"   Лиш ти один у серці оселився,
На тебе я чекала все життя,
Я так молюсь, аби не оступився, 
Щоб доля дарувала майбуття!
  Аби вона тебе не оминула,
Щоб тільки повернувся ти живим...
Я вперше своє серденько почула,
Що шепотіло вслід "Лиш з ним одним!"

Лиш ти до струн його тихенько доторкнувся,
Мелодію, що щастям звуть, награв,
Ти розбудив його... Мій світ проснувся...
Що ж, довго він цього чекав!

Тепер ти поруч мусиш бути!
Покинути його не маєш як!
І... ти повинен! Чуєш?! Повернутись!
І бути лиш зі мною! Тільки так!   Інакше - цього я не розумію!
І долі іншої сприйняти не берусь!
Ти - мій єдиний! Мій коханий! Мрія,
Яку я дочекаюся! Клянусь!