Лелеки
чиста, побілена вапном до свята
хата під стріхою очеретяною
з плямами сонця яскравого, вишні
в пишній красі нареченими вийшли
в білі одягнені сукні вінчальні.
пара лелеча гніздечко старанно
з ранку будує на явора стовбурі,
що буревієм розтрощений взимку.
жінка торкнулася черева: "синку!.."
стримавши зойк від раптового поштовху.
глянувши вгору, промовила: "пташко,
важко чекати знайомства з малечею!
речі готові вже: брязкальця, ковдри..."
отже лишилось недовго чекати...
мати майбутня поправила хустку,
хутко пішла готувати вечерю...
