У тихих сутінках прощань...

Жиго Александр

У тихих сутінках прощань...

У тихих сутінках прощань,

Коли реальність сенс втрачає,

Чи знайдемо ми для втішань

Слова, яких не вистачає?

Чи зможемо в ту саму мить,

Коли мовчати вже несила,

Душі на горло наступить

Та обірвати власні крила?