"Какое небо голубое" /Булат Окуджава/
Поки живуть хвальки, який екстаз... -
Ми прославляти долю можем враз!
Яке блакитне небо, чуваки
Ми не прихильники розбою - не з руки:
Бо, не потрібний ніж на чмо - хвалька,
Скажи що він герой - й біс погука...
Поки живі жаднюги біля нас,
Нам вдача посміхнеться кожен раз.
Яке блакитне небо, чуваки
Ми не прихильники розбою - не круки...
Жаднюзі... - чи потрібен ніж,
Йому покажеш мідний гріш
Й роби зним все - скоріш...
На світі є завбачливо дурні,
Обманом жити нам, вирішуй, ні.?.
Блакитне небо навіть після бою..,
Ми - не прихильники розбою:
На дурня не потрібний ніж,
Йому з три короби - бреши;
З дурману - анаші...
Яке блакитне небо повсякчас,
Живуть на світі троє всі "у нас".
Їм, слава богу, ніц кінця,
Як кажуть, "злі", що звір біжить -
І прямо на ловця!
