Вдыхаj оно красоты боv.

Колы усадьба хваjна в пана,

Ныхаj цвыточок ны j расці ш!

Бо ты тут онь, бы j всі святошкы,

Умееш падлам угадзіць.

 

Обільно політое поле

Тут гондэ добрэ j ля косьбы v.

І ты быvы скоріj в худобы

Да шэ з разочок плэчк зламны.

 

У діток завшэ бо раздольле

І навыть сінко тэ згрыбті.

Бо доs ны плевыть днемы, шо ты!

І навыть ныц шэ j уночі.

 

Я вчора от хотів бы j тоvэ

Коснуты шо хоть ля корчів.

Да гленув но на лунны гочы

І, ох, понев, шо чес різь-різь.

 

Но мні звонеть і всё торочать:

Да ты балван! Да наsо в хлів

Шэ шося зносыты нам, Козкам!

Да всэ остав дэ у стоvці!

 

І я, канечно, го, тут гондэ

Уvэ j насторчыв рэбра всі.

Бо інвалід чы Кот Гучоныj

Уvо з дісяток аvны рік.

 

Но шо v робыты мні j чыныты,

Ек, ох, заростають лугы?

Эх, а корчів накыдав вітёр

Шэ більш, чым в лісы vурафын!

 

Ну, шо v, зато хоть душу гріе

Фундаментальныj хор пташок.

А вчора j соловэjко мыло

Прысів на гольлічко слывок.

 

То хаj v павна каробка сонц!

Вдыхаj оно красоты боv.

 

...да j я ліпш, мо, дэ зjіздю в Пінск

Да во красавічку на снімк