Вдыхаj оно красоты боv.
Колы усадьба хваjна в пана,
Ныхаj цвыточок ны j расці ш!
Бо ты тут онь, бы j всі святошкы,
Умееш падлам угадзіць.
Обільно політое поле
Тут гондэ добрэ j ля косьбы v.
І ты быvы скоріj в худобы
Да шэ з разочок плэчк зламны.
У діток завшэ бо раздольле
І навыть сінко тэ згрыбті.
Бо доs ны плевыть днемы, шо ты!
І навыть ныц шэ j уночі.
Я вчора от хотів бы j тоvэ
Коснуты шо хоть ля корчів.
Да гленув но на лунны гочы
І, ох, понев, шо чес різь-різь.
Но мні звонеть і всё торочать:
Да ты балван! Да наsо в хлів
Шэ шося зносыты нам, Козкам!
Да всэ остав дэ у стоvці!
І я, канечно, го, тут гондэ
Уvэ j насторчыв рэбра всі.
Бо інвалід чы Кот Гучоныj
Уvо з дісяток аvны рік.
Но шо v робыты мні j чыныты,
Ек, ох, заростають лугы?
Эх, а корчів накыдав вітёр
Шэ більш, чым в лісы vурафын!
Ну, шо v, зато хоть душу гріе
Фундаментальныj хор пташок.
А вчора j соловэjко мыло
Прысів на гольлічко слывок.
То хаj v павна каробка сонц!
Вдыхаj оно красоты боv.
...да j я ліпш, мо, дэ зjіздю в Пінск
Да во красавічку на снімк
