Невчасний холод мовчки варить збитень...
Невчасний холод мовчки варить збитень,
Лоскочить землю дотиками злив.
В порозі зашпортнувсь невдаха-квітень,
І пелюстки під ноги розтрусив.
Повільним кроком цокають години.
Усе тече, змиває береги,
Тож хочеться застигнуть на хвилину,
І з клопотом полишити торги.
