И как теперь тебя забуду?
Ліна Костенко
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила
Такої чистої печалі,
Такої спраглої жаги,
Такого зойку у мовчанні,
Такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші.
Такого безміру в добі!..
Це, може, навіть і не вірші,
А квіти, кинуті тобі.
Мой перевод
И как теперь тебя забуду?
Душа до края добрела.
Такой отравы дивной, чудной
Ещё я в жизни не пила.
Такой нетронутой печали,
Такой в желаньях жажды вдруг,
Такого вскрика средь молчанья,
Такого света, что вокруг.
Такой тиши в сиянии звёздном,
Такой безмерности минут…
То даже не стихи, возможно,
А для тебя цветов салют.
15.04.2019 год
