Небо тихе та брунатне...

Небо тихе та брунатне...
Небо тихе та брунатне
І дерева в стилі «ню».
Возять тіні самокатні
Легкокрилу дітлашню.
Час готує сонне зілля,
Обіцяє німоту,
Та невтомлене весілля
Десь кричить про гіркоту.
Давній клопіт хоче втечі.
Що ж, іди собі, дивак.
Я закоханий у вечір.
І у небо. Просто так.