Поэмбук – поэтическая социальная сеть. Стихи современников и классиков
Показать уведомления
Книги
Стихи
Поэты
Дуэли
Альбом
Дневники
Рейтинги
Конкурсы
Лиги
Вход
Регистрация
Мои книги
Стихи
Поэты
Дуэли
Альбом
Дневники
Рейтинги
Конкурсы
Лиги
Поэмбук
Современники
Жиго Александр
Як неймовірно сяють зорі!
Як неймовірно сяють зорі!
Жиго Александр
Як неймовірно сяють зорі!
Як кличуть нас в небесній млі!
А ми, нащадки інфузорій,
І досі віддані землі.
Навіщо нам ті подарунки?
Навіщо мрії океан?
У нас жадоба є та шлунки,
І амбіційності дурман.
Стихи этого автора
Хоча під листям й досі спить трава...
Хоча під листям й досі спить трава...
Небо тихе та брунатне...
Хоча під листям й досі спить трава...
Звезды
Авторизация
Регистрация
Email или логин
Пароль
Забыли пароль?
Войти
Email аккаунта для восстановления
Восстановить
Поиск по авторам
Все
Классики
Поиск по стихотворению
Название
Содержание
Все
Современники
Классики
Уведомления