Як неймовірно сяють зорі!

Як неймовірно сяють зорі!
Як неймовірно сяють зорі!
Як кличуть нас в небесній млі!
А ми, нащадки інфузорій,
І досі віддані землі.
Навіщо нам ті подарунки?
Навіщо мрії океан?
У нас жадоба є та шлунки,
І амбіційності дурман.