Хоча під листям й досі спить трава...

Хоча під листям й досі спить трава...
Хоча під листям й досі спить трава
І носять сірість міжсезоння лиця,
Та в голові вже крутяться слова,
Яким чомусь на небі не сидиться.
У них є все: бездонність самоти,
Відвертість снів, реалій добрі вчинки,
Безсмертя мрій, світанки й навіть ти
У ті слова заходиш на хвилинку.