Хоча під листям й досі спить трава...

Хоча під листям й досі спить трава

І носять сірість міжсезоння лиця,

Та в голові вже крутяться слова,

Яким чомусь на небі не сидиться.

У них є все: бездонність самоти,

Відвертість снів, реалій добрі вчинки,

Безсмертя мрій, світанки й навіть ти

У ті слова заходиш на хвилинку.

Отзывы

Элис19.03.2019

Заходиш, та сплітаєш з них вінки: волошок голубінь злилася з небом Словами, ніби дотиком руки лікуєш душу, что вмира без тебе...

Мерсі

Элис19.03.2019

я переписала комент)) одним словом відповісти на такого вірша - це гріх )