Акровірш присвячений моєму першому коханню Юрію Кувіку
Присвячене Юрію Кувіку
Коли загаснуть зорі,
Утихне хвиля в морі-
Все стане, ніби сон це,
І навіть в небі сонце!
Коли б це тільки сталось...
Я б і не здогадалась :
Самотністю давлюся.
У мене розпач- злюся!
Моя любов за даллю,
Утішуся печаллю.
Юрба поблизу друзів,
З роботи та із вузів,
Але печаль- утіха
Торгує моїм сміхом.
Очима вже не бачу,
Бо сиджу часто й плачу.
Остання є надія
You are... та це лиш мрія!..
Коли загаснуть зорі,
Утихне хвиля в морі-
Все стане, ніби сон це,
І навіть в небі сонце!
Коли б це тільки сталось...
Я б і не здогадалась :
Самотністю давлюся.
У мене розпач- злюся!
Моя любов за даллю,
Утішуся печаллю.
Юрба поблизу друзів,
З роботи та із вузів,
Але печаль- утіха
Торгує моїм сміхом.
Очима вже не бачу,
Бо сиджу часто й плачу.
Остання є надія
You are... та це лиш мрія!..