А там, за обрієм весняним...

А там, за обрієм весняним...
А там, за обрієм весняним,
На безмірі озимих нив,
Ранкові куряться тумани
І голубих чекають злив.
Там жартівливий вітер віє,
Нуртує небо від птахів,
І носять у серцях надію
Журби не знати і гріхів.