Вода та хліб – і вся вечеря...

Вода та хліб – і вся вечеря.
Сідає смуток на чоло.
Хтось тихо стукає у двері.
Кого іще тут не було?
Кому і що іще віддати?!
Як по землі вас носить Бог?!
Змішались спогади і дати
Від тих прохань і тих вимог!
Пощо мою ти множиш муку?!
Що ти забув у цій дірі?!
Пішов… Без поспіху… Без звуку…
І німб світився угорі…
Отзывы
свет ЛАна27.02.2019
Чудова поезія .дякую...нарешті потрапило на очі справжнє, поетичне, духовне!просто "розчинилась" поміж строчок..
Жиго Александр27.02.2019
Дякую!
Агафья Тихоновна28.02.2019
Вы верите в Бога.
Я тоже и неважно,что вы говорите на украинском,а я на русском.
Прекрасные стихи-СПАСИБО

