тобі
Не було у нас зустрічей на двох...
Розлукою любов нас поєднає,
А серце не вагається, бо знає,
Хто спричинив в душі переполох...
Чи знаєш,що бракує слів таких,
Якими б я могла тобі сказати
Про те, які собі побудувала грати,
Щоб тільки не прийти на твій поріг.
Щоб словом не промовився і ти
Про те,що так хотів про мене знати....
Я ставлю поміж нас залізні грати,
Через які ніколи не пройти.
