тобі

Не було у нас зустрічей на двох...

 

Розлукою любов нас поєднає,

 

А серце не вагається, бо знає,

 

Хто спричинив в душі переполох...

 

 

 

Чи знаєш,що бракує слів таких,

 

Якими б я могла тобі сказати

 

Про те, які собі побудувала грати,

 

Щоб тільки не прийти на твій поріг.

 

 

 

Щоб словом не промовився і ти

 

Про те,що так хотів про мене знати....

 

Я ставлю поміж нас залізні грати,

 

Через які ніколи не пройти.