пам"ятатиму

Левку

 

 

 

Пам"ятатиму....

пам"ятатиму!

І, мабуть, не спроста!

Вересневим дощем цілуватиму

полуничні вуста....

 

 

Говоритиму

Говоритиму,

аж до ранку.Аж до несхочу,

І краплинками шепотітиму...

З громом ймення твоє прокричу.

 

Хай я знатиму

І не знатиму,

що є різним у нас майбуття.

Все одно я тебе пам"ятатиму

Цілу мить, ніби вічне життя!