світанок
Світ спить...так тихо...лиш роса холодна
Гойдається на колосі дороднім...
І небо ніччю ще не намилувалось,
Її , мов здобич вовченя голодне
трима так відчайдушно-
хоч саме
не вірить , що удержить,
Але ж ще тримає.
І гарячково блимає на обрій
Де сонця край , мов лава закипає.....
