світанок

Світ спить...так тихо...лиш роса холодна

 

Гойдається на колосі дороднім...

 

І небо ніччю ще не намилувалось,

 

Її , мов здобич вовченя голодне

 

трима так відчайдушно-

 

хоч саме

не вірить , що удержить,

 

Але ж ще тримає.

 

І гарячково блимає на обрій

 

Де сонця край , мов лава закипає.....