мамі
Ой, що ж ці крила доля обійшла?
Ні . не пташині-мамині то руки...
Вже підростають довгожданні внуки,
а ти й сама ще наче не жила....
Та як скажу: "-Життя тебе не бавить..."
Ти посмутнієш: все, мовляв, мовчи...
Хто знає, де лежать ключі
Від того замку, де лиш радість править.....
