Чарувала колись мене веснонька
Чарувала колись мене веснонька,
Солодила медункою губи,
До любові ще кликало теж мене
Тепле літечко, наче до згуби.
Пані осінь з"явилася в золоті,
Прохолодою вже освіжала
Та лелечим крилом замахала
Так, неначе літа мої прожиті.
Ой, життєва холодная зимонько
Із морозами, льодом, снігами,
Ти ще встигнеш до мене прилинути,
То ж прошу, щоби не поспішала.
2018 р.
