Я НАВЧУСЯ БЕЗ ТЕБЕ ЛЮБИТИ…(присв.ДАЧ)
Я НАВЧУСЯ БЕЗ ТЕБЕ ЛЮБИТИ…
Я вже вчуся жити без тебе,
Швидко плинуть дні в самоті.
Не пиши,не дзвони – не треба,
Вже відносини наші не ті…
Я тобою уже не хворію,
І нізАщо тебе не пробачу…
Та чому ж тоді сЕрденько мліє
І душа,мов оголена,плаче?!!
Твоє серце вже не кохає,
Я тебе відпускаю-ти йди!
По щоці сльоза плине-збігає,
Мов відлуння моєї журби…
Я звикаю жити без тебе,
Вчуся знов промовляти слова,
Вчуся бачити синєє небо,
Вчуся чути,бо я ще жива!..
Я вчуся надії та віри,
Латати поранену душу.
Я вчусь до людей довіри,
Я витримаю,я мушу!
Я вчуся щасливою бути
І мріяти заново вчуся.
Мені тебе треба забути,
Я піду,навіть не обернуся.
Я навчуся без тебе любити,
Повертатися знов до життя.
Я любові не буду просити,
І сховаю свої почуття…
Знов вдивляюсь зажурено в ніч,
Знаю жити без тебе не зможу.
І шукаю між тисяч облич
На твоє хоч віддалено схоже!
1.02.2019р.
