Рідна мова
Е скажу свое слово на свойій, ріднуй мовэ…
Мое мова ны паньська,
Но для мАна – прігожа!
Яйі звуть “тороканьська”,
І лілікувська – тожа.
Е сьту мову шаную –
Ек шанують прапрАдідув.
Іхні гомон е чую,
І піснЯм іхнім радуюсь.
Бо ныма в нашуй мовэ
Матершчінэ, похабшчінэ.
А прійшло марна слово
Із росейськайі паншчінэ.
Чужэх мов е ны гАню –
Всяка мова од Бога.
Но словАм тэм, поганым,
Тылько в пэкло дорога!
А мій мовны світанок
Почінавсь з колыханок.
А ек став дённым светом –
Раптом став е поэтом!
Став поэмэ складатэ
На лілікувській мовэ,
Шчоб вонэ, ек солдатэ,
Бараглэ рідна слово!
П. Чічік. 8 лютого 2015 року.
