Мое Муза
Мое Муза.
(В больніцэ)
Наповчів пузо і ліг на койку
Подуматэ, та напісатэ вірша.
Поклэкав Музу, но баз толку—
Бо з усіх муз—мое найгірша!
Пуйшов з досадэ в туалет,
На унітазэ прімостэвся…
Зьявэлась Муза в той момент!
І віршоскладу рух почевся.
В мойі почуття Муза влізла,
Іграла йімэ ек на флейтэ.
Мні в туалетэ стало тісно,
Но е боевся звідтэ вэйтэ!
А раптом Муза ны захоча
Ітэ зо мною до палатэ ?
Можа для ейі в туалетэ
Найудобній почуттям гратэ?
І е сыдів на унітазэ,
Хучій запэсуючэ вірша.
А Муза мучіла, зараза,
Засэпавшэ чатваростішшам.
А тут вжа стукають у дварэ:
--То тэ вэровкою там сараш ?!
Выходь хучій,пэрдунэ старый,
А то мы вызвэм санітара!
Е мусыв, волею—ныволей,
Із туалета выбіратысь,
І Музу втрэматэ ны здолав,
І ны зумів ек—жа п…..э!
П. Чічік.
