Издать сборник стиховИздать сборник стихов

Здається

Здається
Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
 
Що ми раніше бачились з тобою,
Не знаю тільки – як, коли і де!
Що брали в руки, за кохання, зброю
І падали в колосся золоте.
 
Що зранку ти усмішкою вітала,
А я - намилуватися не міг,
Як ти своє волосся заплітала,
Біля моїх закам’янілих ніг.
 
І ми з тобою щастя зустрічали
І бачили, як квітне зимній сад.
Там, за вікном, морози все сичали,
А в нашім домі зеленів фасад.
 
Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
 
© Андрій Колісний
17 вересня 2013 р.
Отзывы
Дякую, чудовий вiрш.
Щиро вдячний Вам.
"... Зірки горять, а де ж зоря, Що долею озветься? Я кличу знов свою любов, Вона навік є в серці..." Спасибо! Пишите на мове, здесь на сайте так этого не хватает! Да и не только на сайте. Вспоминаю наши концерты в Новобеличах (Вам-то не надо рассказывать, где это) и душа щемит...) А теперь до Марса легче добраться (((
"...Я так люблю твої суворі чари, Люблю твій дзвін і пороховий хрип, Тобою завжди я і жив, і марив, Сміявсь і плакав під шуміння лип. Мені з тобою море по коліна І ні по чому каторжні труди, Моя вкраїнська мово солов’їна — Джерельний струмінь свіжої води..." Василь Симоненко Спасибо! Рад, что заглянули. Да, сейчас время и ситуация на пределе и непросто её решить, нам смертным. ) Остаётся только надеяться, что все образумится и устаканится. Спасибо Вам ещё раз за визит. С Уважением...
Всё образумится. А пока с киевлянами по Вайберу и скайпу встречаем свята. Тоже выход, согласитесь. Кстати, моего лучшего друга там фамилия Симененко ))