Здається

Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
Що ми раніше бачились з тобою,
Не знаю тільки – як, коли і де!
Що брали в руки, за кохання, зброю
І падали в колосся золоте.
Що зранку ти усмішкою вітала,
А я - намилуватися не міг,
Як ти своє волосся заплітала,
Біля моїх закам’янілих ніг.
І ми з тобою щастя зустрічали
І бачили, як квітне зимній сад.
Там, за вікном, морози все сичали,
А в нашім домі зеленів фасад.
Здається, ми зустрілись випадково,
Але чомусь так мариться мені –
Що ти ввійшла в моє життя казково
І що була – ти десь у вигнанні.
© Андрій Колісний
17 вересня 2013 р.
Отзывы
Олен Екатерина14.02.2019
Дякую, чудовий вiрш.
Колисный Андрей14.02.2019
Щиро вдячний Вам.
Бажанов Михаил02.03.2019
"... Зірки горять, а де ж зоря,
Що долею озветься?
Я кличу знов свою любов,
Вона навік є в серці..."
Спасибо! Пишите на мове, здесь на сайте так этого не хватает! Да и не только на сайте. Вспоминаю наши концерты в Новобеличах (Вам-то не надо рассказывать, где это) и душа щемит...) А теперь до Марса легче добраться (((
Колисный Андрей02.03.2019
"...Я так люблю твої суворі чари,
Люблю твій дзвін і пороховий хрип,
Тобою завжди я і жив, і марив,
Сміявсь і плакав під шуміння лип.
Мені з тобою море по коліна
І ні по чому каторжні труди,
Моя вкраїнська мово солов’їна —
Джерельний струмінь свіжої води..."
Василь Симоненко
Спасибо! Рад, что заглянули. Да, сейчас время и ситуация на пределе и непросто её решить, нам смертным. ) Остаётся только надеяться, что все образумится и устаканится. Спасибо Вам ещё раз за визит. С Уважением...
Бажанов Михаил02.03.2019
Всё образумится. А пока с киевлянами по Вайберу и скайпу встречаем свята. Тоже выход, согласитесь. Кстати, моего лучшего друга там фамилия Симененко ))

