Зачаклуй зеленими очима

Зачаклуй зеленими очима,

піснею мене приворожи,

пригорнись тендітними плечима

і таємне, щось мені кажи.

 

Не посмію я перебивати,

слово кожне слухати схилюсь

– тільки більш не зможу приховати,

що з коханням в очі вже дивлюсь.

 

Зачаклуй же поглядом вродливим,

п'янко ти мене приворожи,

щоби я не був таким примхливим,

зачаклуй – а потім відпусти.

 

Відпусти без смутку і тривоги,

і не клич, я сам і так прийду.

Всі мої не скошені дороги,

збіглися у стежечку одну.

 

Нам удвох іти по цій стежині,

через барви цілого життя.

Ти і я – ми є такі єдині,

наша доля, мабуть, вже свята.

 

Зачаклуй, щоб більш не чаклувати,

відпусти, щоб зміг я знов прийти.

Буду я з тобою жартувати

– адже ти дала себе знайти.

 

© Андрей Колисный

 

#kolisnyypoetry