Зачаклуй зеленими очима
Зачаклуй зеленими очима,
піснею мене приворожи,
пригорнись тендітними плечима
і таємне, щось мені кажи.
Не посмію я перебивати,
слово кожне слухати схилюсь
– тільки більш не зможу приховати,
що з коханням в очі вже дивлюсь.
Зачаклуй же поглядом вродливим,
п'янко ти мене приворожи,
щоби я не був таким примхливим,
зачаклуй – а потім відпусти.
Відпусти без смутку і тривоги,
і не клич, я сам і так прийду.
Всі мої не скошені дороги,
збіглися у стежечку одну.
Нам удвох іти по цій стежині,
через барви цілого життя.
Ти і я – ми є такі єдині,
наша доля, мабуть, вже свята.
Зачаклуй, щоб більш не чаклувати,
відпусти, щоб зміг я знов прийти.
Буду я з тобою жартувати
– адже ти дала себе знайти.
© Андрей Колисный
#kolisnyypoetry
