Іду

По згорівших мостах,до пепелу
По думках,що таяться у темряві
Я іду із душею нещасною
Намагаюсь збагнути себе саму.
Я не плачу ночами, набридло вже
Я не прошу кохання, нема його
Ідучи повз життя я марила
Де б зустріти нарешті уже його.
Я надію прикрию хустинкою
А сама, піду по алеї
Може й є воно десь кохання те
Та воно не чекає на мене.